У хокеї кожна позиція має чітко визначені обов’язки: нападники атакують, захисники будують оборону, воротар — останній рубіж. Але іноді виникає цілком логічне запитання: а чи може воротар відіграти не у звичному амплуа, а в полі?
Правила, історія та практика дають цікаві відповіді.
Правила дозволяють воротарю грати, але з нюансами
Згідно з офіційними правилами Міжнародної федерації хокею (IIHF) та Національної хокейної ліги (NHL), воротар має право виступати в ролі польового гравця, але лише за умови, що він виходить на лід у формі польового гравця, без воротарського екіпірування.
У цьому випадку його статус автоматично прирівнюється до звичайного хокеїста, і він не має жодних особливих прав — зокрема, не може ловити шайбу рукою в площині воріт.
Якщо воротар виходить у повному спорядженні й залишається в ролі голкіпера, але залишає ворота, аби допомогти в атаці (що трапляється під час розіграшу більшості або в кінцівці матчу), він не стає польовим гравцем, а лише тимчасово бере участь в активній грі.
Чи траплялося це на практиці?
Ситуації, коли воротар офіційно виходить на гру як польовий гравець, вкрай рідкісні. Але в історії хокею є кілька прикладів. Один із найвідоміших — випадок з Марком Пучеччі, голкіпером університетської команди в США, який через численні травми у складі змушений був зіграти в нападі. В епізоді він навіть записав на свій рахунок передачу.
У професійному хокеї подібні експерименти — майже нонсенс. Причина проста: воротарі проходять спеціалізовану підготовку, яка суттєво відрізняється від тренувань польових гравців. Їхні навички, техніка катання, бачення гри — все це орієнтоване на специфіку позиції. Перехід на іншу роль — це величезний виклик.
Що кажуть правила аматорського хокею?
У дитячому або аматорському хокеї тренери часом дозволяють воротарям спробувати себе в полі — як частину розвитку чи для зміни ігрової динаміки. Це може бути корисним досвідом, адже воротар краще починає розуміти, як мислять польові гравці, і навпаки.
Також у молодших лігах може статися, що в команді просто немає запасного воротаря. У такому разі хтось із польових гравців змінює амплуа — або воротар, навпаки, пробує себе в полі. Однак це швидше виняток, ніж норма.
Воротар у полі як частина тактики?
Є ще один формат участі воротаря в польових діях — коли команда знімає голкіпера в кінцівці матчу, щоб зіграти з шістьма польовими. У цьому випадку ворота залишаються порожніми, але воротар не грає в полі, а просто залишається на лаві. Це — частина тактики, і воротар при цьому не змінює статусу.
Ще рідше бувають курйозні ситуації: наприклад, коли голкіпер отримує шайбу в чужій зоні чи намагається закинути гол. В історії НХЛ кілька воротарів справді відзначалися шайбами — або кидком, або після технічного гола, коли суперник закинув у порожні ворота під час власного видалення.
Висновок
Формально воротар може зіграти в полі, але лише в екіпіруванні польового гравця. На практиці таке трапляється рідко — переважно в аматорських або юнацьких змаганнях.
У професійному хокеї рівень спеціалізації настільки високий, що подібні експерименти практично неможливі. Та все ж, хокей — гра, де іноді буває місце несподіваним рішенням і унікальним моментам. А воротар у полі — саме з таких.