У середині 1980-х «Едмонтон Ойлерз» був не просто клубом НХЛ — це була атакувальна машина, яка знищувала суперників у регулярному чемпіонаті й плей-оф.
Уейна Гретцкі, Ярі Куррі, Марка Мессіє та Пола Коффі боялися всі. Але вже після відходу Гретцкі влітку 1988-го ця династія почала розпадатися. Одним із яскравих моментів «золотого» періоду стала серія плей-оф проти «Чикаго» у 1985 році — найрезультативніша в історії ліги.
Домінування «Ойлерз» у 1980-х
«Едмонтон» виграв Кубок Стенлі чотири рази за п’ять років — 1984, 1985, 1987 та 1988. У центрі цієї епохи — Уейн Гретцкі, який щороку бив рекорди результативності.
Команда грала в надшвидкий хокей із постійним тиском у чужій зоні. Середня результативність «Ойлерз» у сезоні сягала понад 5 шайб за матч, а в окремих серіях плей-оф команда взагалі виходила за межі логіки.
Серія 1985 року: рекорд, який не побито досі
Фінал конференції проти «Чикаго Блекгоукс» у 1985 став кульмінацією атакувальної філософії «Ойлерз». За шість матчів обидві команди закинули 69 шайб — це найбільший показник за всю історію НХЛ у серіях плей-оф.
Едмонтон переміг у серії 4:2, вигравши перший матч із рахунком 11:2, а шостий — 8:2. Саме в цій серії Ярі Куррі оформив три хет-трики, а Гретцкі набрав понад 15 очок.
Що зробило цю серію унікальною
Вражає не лише кількість шайб, а й темп. У середньому глядачі бачили гол кожні 52 секунди ігрового часу. У захисті обидві команди грали умовно — ставка була на напад.
Такі поєдинки були видовищними, але важко відтворюваними: сучасний хокей значно обережніший.
Після Гретцкі: падіння імперії
9 серпня 1988 року Гретцкі був обміняний у «Лос-Анджелес Кінґс».
Разом із ним до Каліфорнії поїхали ще двоє гравців, а у зворотному напрямку — гроші, драфт-піки та перспективні, але не зіркові хокеїсти.
Відхід Гретцкі став символічним кінцем золотої епохи: попри ще один титул у 1990 році, «Ойлерз» вже ніколи не виглядали командою, здатною домінувати.
Спадщина тієї команди
Сучасна НХЛ багато в чому змінилася під впливом «Ойлерз» 1980-х. Їхня модель атаки, використання мобільних захисників та агресивного пресингу стали прототипом для нових команд.
Але рівень індивідуальної майстерності — зокрема, в особі Гретцкі залишається недосяжним.
Висновок
«Едмонтон Ойлерз» 80-х — це винятковий феномен у світовому хокеї. Їхня серія з «Чикаго» 1985 року — вершина атакувального стилю, яка досі не має аналогів. Але як тільки команда втратила свого головного лідера, казка завершилася.
Історія доводить: геніальні династії можуть згаснути так само швидко, як і запалали.