Поки шайба летить у ворота, а трибуни аплодують з захопленням, десь зовсім недалеко вибухає щось інше — міномет, ракета, дрон. І тільки тому, що ЗСУ тримають стрій, ми можемо тримати ключку. Ми можемо вболівати.
Наші діти можуть тренуватись, сміятись на ковзанці, мріяти про великі матчі — бо хтось щодня захищає їхнє дитинство, їхнє завтра, нашу Україну від російської окупаційної орди.
Хокей — це не просто спорт. Це частина вільного життя в незалежній країні. А незалежність сьогодні — це заслуга тих, хто стоїть на передовій.
Ми віримо: перемога — це не лише справа фронту, а й тилу. Кожна гривня, кожен донат, кожен репост — це внесок у те, щоб Україна жила, розвивалась і… грала в хокей.
Бо кожен матч, кожне тренування, кожен дитячий турнір — це теж маленький акт спротиву. Ми граємо — отже, ми є. Ми живемо — отже, не зламались. І все це можливо лише завдяки тим, хто сьогодні тримає не ключку, а зброю.
Дякуємо захисникам і захисницям.
Ваша сила — це наше майбутнє.
Слава Україні! 🇺🇦
Слава ЗСУ! 🪖